22 листопада 2014 року

Все менше залишається тих, хто пам'ятає, все менше тих, для кого хліб - це без перебільшення життя, все менше тих, до кого у сні приходять рідні і просять :"Хлібця?!". Залишаємося ми - ти, він, вона, всі ми, ті, хто повинні продовжити пам'ять і зберегти її для нащадків. Завтра твій день, завтра день твого народу, день тих, хто помер голодною смертю у 1932-1933роках.

13 мільйонів народу України знищених, вбитих, тільки тому, бо вони - українці. Не забудь запалити свічку пам'яті, завтра, ввечері, у твоєму вікні повинен з'явитися вогник надії, віри, любові і пам’яті.